The Structure of Quasi-Professional Experience (in Ukrainian)

Author`s Contribution:

Синевич І. С. 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Мукачівський державний університет, Україна
Background and aim of study
Мета сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців у мистецьких закладах вищої освіти передбачає особливі підходи до організації освітнього процесу. Практична реалізація їх пов’язана з гуманітаризацією змісту освіти, пошуком нових форм, методів навчання студентів, які повинні забезпечувати формування високого рівня професійної, теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців. Однією з таких форм організації навчальної діяльності у мистецьких ВНЗ є квазіпрофесійна діяльність, тобто моделювання умов педагогічної праці. Квазіпрофесійна діяльність сприяє накопиченню професійного та формування квазіпрофесійного досвіду студентів вишу.
Research methods
Results
Теоретичний аналіз структури досвіду дає змогу у досліджуваному квазіпрофесійному досвіді виділити такі структурні компоненти: професійнорефлексивний, діяльнісно-творчий, ціннісномотиваційний та емоційно-інтерпретаційний. Так, підготовка висококваліфікованих фахівцівмузикантів передбачає становлення справжнього професіонала через активізацію студенів до самоосвіти, самовдосконалення, мобілізації особистісно-творчого потенціалу. Це обумовило виокремлення нами у структурі квазіпрофесійного досвіду професійно-рефлексивного компонента. На нашу думку, рефлексія та професійне самовдосконалення – засоби формування квазіпрофесійного досвіду майбутніх педагогівмузикантів, які сприяють розвитку професійнопедагогічних, музично-творчих здібностей та особистісних якостей, що необхідні у професійній діяльності вчителя музики. Формування професійно-рефлексивного компоненту квазіпрофесійного досвіду передбачає вплив на мотиваціно-ціннісну, інтелектуальну та діяльнісну сфери, удосконалення професійної майстерності та професійного “Я”. Особливого значення у структурі квазіпрофесійного досвіду майбутнього педагогамузиканта, на наш погляд, набуває діяльніснотворчий компонент. Аналіз діяльнісно-творчого компоненту ми здійснювали в руслі діяльнісного підходу, а саме таких видів діяльності, як освітня, практична, комунікативно-творча, квазіпрофесійна, науководослідна, інноваційна, що спрямовані на творчу самореалізацію студента. Взаємодія діяльнісного та творчого компонентів передбачає орієнтацію на здобуття майбутніми фахівцями знань, практичного досвіду музично-творчої та професійнопедагогічної діяльності, а також навичок власного професійного становлення. Наступним у структурі квазіпрофесійного досвіду виокремлюємо ціннісно-мотиваційний компонент, який відіграє важливу роль, оскільки характеризує спрямованість ціннісних орієнтацій, стійкої мотиваційної сфери, забезпечує підвищення ефективності навчання майбутніх педагогівмузикантів, орієнтується на формування в них методичної культури. Тобто ціннісно-мотиваційний компонент квазіпрофесійного досвіду слід розуміти як сукупність особистісних орієнтирів, мотивів, цінностей, що визначають спрямованість професійно-педагогічної діяльності майбутнього педагога-музиканта, характеризуються високою значимістю методичної діяльності, усвідомленням її необхідності, потребою у професійній самореалізації і позитивним відношенням до майбутньої професії. Наступним компонентом у структурі квазіпрофесійного досвіду вважаємо доречно виділити емоційно-інтерпретаційний компонент. Основними складовими емоційноінтерпретаційного компоненту є емоційноособистісний стиль, музична інтерпретація, артистизм, імідж вчителя музичного мистецтва. В процесі формування квазіпрофесійного досвіду збагачується емоційний тезаурус, відбувається емоційно­моральне становлення особистості майбутніх педагогів-музикантів.
Conclusion
Таким чином, поетапне формування вищезазначених структурних компонентів квазіпрофесійного досвіду майбутніх педагогівмузикантів забезпечить поєднання фундаментальних знань, мотиваційної сфери, високоморальних якостей, а також сприятиме ефективності професійної підготовки, в якому майбутні фахівці-музиканти виступають суб’єктом саморозвитку, самовиховання та самоосвіти в освітньо-мистецькій сфері.
Keywords
Copyright
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.2.22; УДК: 378.047(043.2)
Information about the authors
Синевич Інна Сергіївна – аспірант, Мукачівський державний університет, Мукачево, Україна; викладач, Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету, Мукачево, Україна.