Virtual Communication’s Influence on Psychological Well-Being of Adolescents

Author`s Contribution:

Коброслі Алісар 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
Background and aim of study
Стаття присвячена методологічним та концептуальним засадам майбутнього емпіричного дослідження ступеня впливу соціальних мереж на психологічне здоров’я сучасних підлітків в зв’язку з їх особистісними властивостями віртуальної комунікації. Сучасні технології постійно розвиваються та дають надзвичайну можливість постійно перебувати на зв’язку, зокрема в онлайн-просторі. Внаслідок чого зростає доля віртуальної комунікації в загальному обсязі соціальних взаємодій індивіда, часто замінюючи особистісно-інтимне спілкування. Соціальні мережі є невід’ємною частиною життя кожної людини, але найбільшою популярністю вони користуються серед молодого покоління. Найбільш активними користувачами є молоді люди у віці від 15 до 28 років. Цей віковий період є найбільш важливим в плані психологічного та емоційного розвитку, тому вивчення впливу соціальних мереж є необхідним. Дане питання не вивчено в достатньому обсязі як у вітчизняних, так і у зарубіжних працях вчених. Метою дослідження є виявлення взаємозв’язку порушення психологічного стану підлітків з перебуванням в соціальних мережах, зокрема з патологічною залученістю.
Research methods
Для вирішення поставленої проблеми на даному етапі було проведено теоретичний аналіз філософської, психологічної та медичної літератури та узагальнення теоретичних підходів з метою визначення ступеня розробленості проблеми.
Results
Проведений літературний огляд показав, що дослідження впливу використання соціальних мереж на психологічне благополуччя має враховувати три важливі гетерогенні фактори. Отже, наслідки використання віртуального простору відрізняються в залежності від специфічних особистісних характеристик та умов, які формують сприйняття користувачами власного статусу та благополуччя. Соціальні мережі можуть мати різний вплив на окремі види благополуччя: гедоністичне або евдемоністичне. Соціальні мережі включають широкий спектр різноманітних додатків, їх вплив на благополуччя людини, очевидно, буде залежати від конкретного типу застосування (перегляд стрічки новин, відео, прослуховування музики, спілкування в месенджерах і т. п.). Нові інструменти віртуальної комунікації іноді можуть значно скоротити час або просто замінити звичайне спілкування, що, в свою чергу, може призвести до ізоляції та соціального відторгнення. МакКена, Барг та Гросс стверджують, що Інтернет дійсно може бути платформою для соціально тривожних та самотніх людей, але для більшості ж людей віртуальний простір сам по собі не має впливу на благополуччя. Дослідження показують, що підлітки, які є активними користувачами, що проводять більше двох годин у соцмережах, частіше скаржаться на психічне здоров’я, включаючи прояви тривоги та депресії. Відомо, що деякі підлітки з проблемами самооцінки та відсутністю стійких контактів у житті, створюють акаунти вигаданих осіб, приховують власний вік, стать та будь-який інший аспект ідентичності. Таким чином вони отримують можливість втечі від “реального” суспільства та проявляти себе в віртуальному просторі, де можуть заручитися підтримкою однодумців. Така поведінка допомагає позбавитися від відчуття самотності, але по суті не вирішує існуючих труднощів. Одною із значних проблем соцмереж є поняття “друзі”. В реальному житті друзі – це люди, з якими близькі, довірливі та особистісно-інтимні взаємовідносини. У соціальних ж мережах користувачі схильні додавати до цього списку будь-кого зі знайомих або незнайомих людей, які їм подобаються. Дослідники T. Поллет, C. Робертс та P. Дунбар виявили, що підвищений час проведення у соцмережах з великою кількістю “друзів” онлайн не призводить до більш близького спілкування вічна-віч. Соціальні мережі підтримують можливість дружби на відстані, тому більшість підлітків не потребують близьких взаємин з реальним кругом спілкування. До того ж, надання переваги онлайн спілкуванню та великій кількості “друзів” асоційовані з високим рівнем соціальної самотності в офлайн-просторі.
Conclusion
Соціальні мережі часто стають платформою для самовираження, що дозволяє особистості підлітків відкритися, підвищити самооцінку та відчути свободу. Однак, віртуальне середовище може сприйняти намагання підлітків самореалізуватися в негативному ключі, що може призвести до розвитку психологічного неблагополуччя.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.27; УДК: 159.9:61+316.77
Information about the authors
Коброслі Алісар Халєдівна – аспірант, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна.