Influence of the Higher Education Institution on Ensuring the Competitiveness of Future Specialists

Author`s Contribution:

Козир Інна 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Льотна академія Національного авіаційного університету, Україна
Background and aim of study
В формуванні конкурентоспроможності майбутнього фахівця визначальне місце займає процес розвитку професійно-особистісних характеристик студента, що дозволяють продемонструвати здатність майбутнього працівника успішно виконувати професійні обов’язки та досягати бажаних роботодавцем показників роботи. Тому навчання в закладі вищої освіти (ЗВО) – важливий етап становлення професіонала, що починається з оволодіння основними компетенціями, необхідними для професійного і особистісного становлення. Аналізована характеристика випускника ЗВО забезпечується комплексним впливом складових діяльності навчального закладу.
Results
Групи стейкхолдерів ринку послуг вищої освіти, серед яких: об’єкти освітнього процесу (абітурієнти, студенти), суб’єкти освітнього процесу (ЗВО, професорсько-викладацький склад) та роботодавці – керівники підприємств, установ та організацій мають різну за походженням, але однакову за цільовою спрямованістю мотивацію формування конкурентоспроможності випускників ЗВО. Механізм поєднання таких інтересів в Україні передбачає розробку стандартів вищої освіти за галузями та напрямками підготовки на вищому рівні державного управління освітою. Навчальний заклад, керуючись стандартами, створює освітньопрофесійні програми для досягнення визначених наборів компетентностей як результатів навчання, забезпечує складання навчальних та робочих планів підготовки студентів. Важливим при цьому є обґрунтування складу дисциплін навчального плану, що забезпечують отримання необхідних знань, вмінь та навичок студентів, та кількісного обсягу (в кредитах), протягом якого передбачено їх формування. Компетентнісний підхід покладений також і в основу процесу формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців, частковими показниками якої, зокрема, можна вважати: - знання з дисциплін загальної підготовки, професійних та спеціалізованих предметів, що дають можливість бути професійно- та соціально компетентними, для формування науковотеоретичної основи здійснення майбутньої діяльності; - розуміння необхідності поповнення знань і комунікативних умінь для побудови успішних відносин у професійній діяльності; - досягнення усвідомлення професіоналізму в професійному полі діяльності; - формування особистісних якостей, що впливають на професійне самовизначення, професійну адаптацію, професійну кар’єру майбутнього фахівця. Таким чином, конкурентоспроможність випускників закладу вищої освіти визначається когнітивною, праксеологічною та рефлексивною складовою освітнього процесу, що реалізуються в змістовному наповненні навчальних та робочих програм переліку дисциплін за визначеними рівнями підготовки та освітньо-професійними напрямками. Якість підготовки програм залежить від науково-методичного забезпечення їх розробки, ступеня досліджень предмету вивчення, наявності виданих підручників чи навчальних посібників з дисципліни, а також від рівня досвіду та глибини спеціалізованих знань розробника даних документів. Методика навчання, що ґрунтується на дидактичних принципах освітньої діяльності, забезпечує вибір найбільш ефективних підходів, форм і методів навчання для поступового переходу від навчальної до професійної діяльності і залежить від професіоналізму, досвіду, майстерності професорсько-педагогічного складу. Тому важливу роль в забезпеченні умов формування конкурентоспроможності випускників є політика підбору, підготовки та перепідготовки наукових кадрів навчального закладу
Conclusion
Рівень конкурентоспроможності випускника ЗВО залежить від численних складових, що визначаються, як державною освітньою політикою, так і тактичними рішеннями керівництва ЗВО, зокрема, технологією, принципами, методикою, організаційно-педагогічними умовами навчання, що формуються, залежно від особливостей галузі та напряму підготовки на вимогу адаптації до ринку праці та особистісних характеристик студентів чи слухачів.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.17; УДК: 37.014.542
Information about the authors
Козир Інна Сергіївна – старший викладач кафедри менеджменту, економіки, права і туризму, Льотна академія Національного авіаційного університету, Кропивницький, Україна.