Сучасні мініінвазивні антеградні та ретроградні методи декомпресії біліарного тракту при захворюваннях жовчовивідних шляхів, що ускладнені механічною жовтяницею

Author`s Contribution:

Бойко В. В. 1, 2 A
Євтушенко Д. О. 1, 2 A
Авдосьєв Ю. В. 2 A
Сочнєва А. Л. 1 A
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Харківський національний медичний університет, Україна
  • ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМНУ”, Україна
Background and aim of study
Сучасні мініінвазивні втручання, які направлені на декомпресію жовчовивідних протоків, представлені антеградними та ретроградними методами. ЕРХПГ володіє високою діагностичною ефективністю, що в свою чергу вигідно поєднується з можливістю виконання лікувальних втручань – ендоскопічна папілосфінктеротомія (ЕПС), літотрипсії та літоекстракції, назобіліарний дренаж (НБД), стентування та санації біліарних шляхів. Мета дослідження: поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями жовчовивідних шляхів, ускладненими механічною жовтяницею.
Results
Виконання ЕПСТ пов’язане з високим операційним ризиком та небезпекою розвитку таких тяжких ускладнень, як гострий панкреатит, септичний холангіт, перфорація стінки ДПК або ГХ. Літературні джерела свідчать про ускладнення, що зустрічаються після виконання ЕПСТ в 3-11% випадків, а летальність від останніх досягає 0.8- 15.5%. При дистальному пухлинному стенозі виконується зовнішня лапароскопічна холецистостомія або чрезшкірна чрезпечінкова холецистостомія (ЧЧХС). Ускладнення холецистостомії розвиваються у 20% пацієнтів, летальність складає 3%. Пухлинний стеноз гирла пузирної протоки значно обмежує жовчовідведення через холецистостому. Дозовану декомпресію ЖВШ на протязі 4-28 годин з перепадами тиску в біліарних шляхах не більш 10 мм.вод.ст. слід виконувати для профілактики синдрому “швидкої декомпресії”. При зниженні тиску в ЖВШ до 160 мм.вод.ст. його слід утримувати на вказаному рівні ще протягом доби. Ускладнення спостерігаються у 10-50% пацієнтів з рівнем летальності 2.6-16.6%. Летальність, яка пов’язана безпосередньо з ЧЧХД становить менше 5%. Превалююча кількість летальних випадків обумовлена загальними причинами, в особливості прогресуванням ПН (21.3%). Фатальними ускладненнями ЧЧХД залишаються внутрішньочеревні печінкова недостатність.
Conclusion
При виборі дренуючих втручань необхідно враховувати наступне: рівень обструкції ЖВШ, розповсюдженість патологічного процесу на навколишні органи та тканини, стан пацієнта, планується після дренування ЖВШ виконання реконструктивно-відновного етапу хірургічного лікування, прогнозовану тривалість життя пацієнта після мініінвазивного втручання у випадках, коли радикальна операція не показана; вірогідність можливих ускладнень, матеріально-технічне забезпечення та якість технічного виконання того чи іншого методу мініінвазивного втручання.
DOI and UDC
УДК:616.36/.367-089.48:616.36/.367-06:616.36-008.5 DOI: 10.26697/ijes.2020.2.33
Information about the authors
Бойко Валерій Володимирович – доктор медичних наук, член-кореспондент НАМНУ; Директор, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМНУ”; завідувач кафедри хірургії No 1, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна. Наукові інтереси: загальна та мініінвазивна хірургія, методики інновацій у медицині освіта та навчання, медична наука; https://orcid.org/0000- 0002-3455-9705. Євтушенко Денис Олександрович – доктор медичних наук, професор, професор кафедри хірургії No 1, Харківський національний медичний університет; головний науковий співробітник відділення невідкладної хірургії, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків, Україна. Наукові інтереси: загальна та мініінвазивна хірургія, методики інновацій у медицині освіта та навчання, медична наука; https://orcid.org/0000- 0003-1941-7183. Авдосьєв Юрій Володимирович – доктор медичних наук, професор, завідувач відділення інтервенційної радіології, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків, Україна. Наукові інтереси: хірургія, освіта та навчання, медична наука; https://orcid.org/0000-0002-2677- 4464. Сочнева Анастасія Львовна – аспірант кафедри хірургії No 1, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна. Наукові інтереси: хірургія, освіта та навчання, медична наука; https://orcid.org/0000-0003-0106- 5247.