Meaning-of-Life Orientations of Psychologists Receiving a Second Higher Education (in Ukrainian)

Author`s Contribution:

Митрофанова С. С. 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Університет сучасних знань, Україна
Background and aim of study
Правильне виявлення особистісних та професійних сенсів є важливим прогностичним фактором задоволеності професією в майбутньому, тому особливий інтерес для психологічної теорії та практики являє собою вивчення мотивів обрання напрямку другої вищої освіти у зв’язку з особливостями смисложиттєвих орієнтацій особистості. Розгорнута перспектива майбутнього, орієнтація на далекі цілі, узгодженість ближчих і віддалених життєвих цілей зумовлюють формування внутрішньої мотивації зміни професії та вибору психологічного напрямку другої вищої освіти, а під час навчання сприяє більш глибокому засвоєнню дисциплін. Для суб’єкта, який здобуває другу вищу освіту, виникає потреба інтегрувати свої можливості і здібності, максимально мобілізувати їх у відповідності до усвідомлених цілей майбутнього професійного життя і набутих смислів у певній діяльності. Мета дослідження – порівняльний аналіз за Ткритерієм Стьюдента показників шкали “Загальний показник усвідомлюваності життя”, отриманих при тестуванні студентів, що здобувають вищу психологічну освіту на базі психологічних спеціальностей (ПБО) та студентів, які здобувають вищу психологічну освіту на базі непсихологічних спеціальностей (НБО).
Research methods
“Тест смисложиттєвих орієнтацій” в адаптації Д. О. Леонтьєва – методика, що дозволяє оцінити так зване джерело сенсу життя, яке може бути знайдене людиною або в майбутньому (мета), або в сьогоденні (процес) або в минулому (результат), або в усіх трьох складових життя. Половину досліджуваної групи складали студенти, які здобувають першу вищу освіту без зміни фаху, тобто мають психологічну базову освіту (далі – ПБО). Другу половину вибірки склали студенти, які здобувають другу вищу освіту психолога на базі інших спеціальностей, тобто мають непсихологічну базову освіту (далі – НБО).
Results
Порівняльний аналіз за Т-критерієм Стьюдента за шкалою “Загальний показник усвідомлюваності життя” показав, що значущих розбіжностей не виявлено t=0.000 (p>0.05). За шкалами “цілі” t=0.106 (p>0.05), “процес життя” t=-0.429 (p>0.05), “результативність життя” t=0.047 (p>0.05) “локус контролю – Я” t=0.166 (p>0.05) значущих розбіжностей також виявлено не було. У смисложиттєвих орієнтаціях студентів, які отримують профільну на непрофільну другу вищу освіту, було виявлено статистично значущі відмінності за шкалою “локус контролю – життя” t= -2.427 (p<0.05). В цілому можна констатувати те, що студенти обох груп переживають етап активного розвитку самосвідомості, пошук адекватних цілей саморозвитку та самореалізації, що додає їх життю спрямованості та перспективу та осмисленості. Студенти сприймають своє життя як насичене цілями та планами на майбутнє, а самий процес життя як цікавий, емоційно насичений та наповнений змістом. Середні бали за шкалою усвідомлюваності життя свідчить про наявність значущих життєвих цілей у майбутньому; позитивне сприйняття власного життя та оцінка його як цікавого, емоційно насиченого, наповненого змістом. Наявна впевненість у власній спроможності будувати життя у відповідності зі своїми цілями та уявленнями, а також свідомого контролю. Середні бали “локусу контролю – Я” відповідають уявленню про себе як про особистість, яка має достатню свободу вибору, щоб будувати своє життя у відповідності зі своїми цілями, планами, завданнями і уявленнями про його сенс.
Conclusion
Отримані дані характеризують переконаність більшості студентів у тому, що їм дано контролювати своє життя, приймати рішення і втілювати їх у життєвих практиках. Статистично значущі відмінності за шкалою “локус контролю – життя” свідчить про порівняно більшу переконаність студентів, які отримують профільну психологічну освіту, в тому, що людині дано контролювати своє життя. Студенти, які здобувають другу вищу освіту при зміні фаху базової освіти, демонструють порівняно меншу здатність до вільного прийняття рішень та втілення їх у життя, вони відчувають меншу свободу та впевненість у собі.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.4.13; УДК: 378.046.4:159.923.2
Information about the authors
Митрофанова Світлана Сергіївна – аспірант кафедри психології та педагогіки, Університет сучасних знань, Київ, Україна.