The Role of Interactive Methods in the Teaching of Infectology in the Training of Nursing Specialists (in Ukrainian)

Background and aim of study

Враховуючи високі потреби та професійні очікування майбутніх молодших спеціалістів за спеціальністю галузі знань 22 “Охорона здоров’я” 223 “Медсестринство”, кваліфікації фельдшер та акушерка, закладів охорони здоров’я та суспільства в цілому, проблеми нестачі спеціалістів, здатних надати кваліфіковану медичну допомогу на догоспітальному, перед викладачами предмету “Інфектологія”, постає проблема побудови ефективного освітнього процесу.

Research methods

Аналіз структури заняття, активності студентів у навчальному тренінгу, опитування студентів, статистичний аналіз відвідування занять, результатів складання семестрового екзамену та диференційованого заліку з дисципліни “Інфектологія”.

Results

Робоча навчальна програма передбачає виконання студентами за кваліфікацією фельдшер 216 навчальних годин з них лекцій – 40, навчальної практики під керівництвом викладача – 100, самостійної роботи – 70; кредитів – 6, модулів – 5, змістових модулів – 6, двох індивідуальних науково-дослідних завдань; відповідно за кваліфікацією акушерка – 135 навчальних годин, лекцій – 27, навчальної практики під керівництвом викладача – 60, самостійної роботи – 48; кредитів – 4, модулів – 5, змістових модулів – 6, трьох індивідуальних науково-дослідних завдань та обговорення їх в рамках науково-навчальних конференцій на заняттях. Що стосується моделі навчального процесу, це сумісна продуктивна діяльність викладач-студент, інноваційні технології та інноваційна діяльність, системність – цілі ставляться в залежності від здібностей та у відповідності з професійними компетенціями, які мають бути сформовані, сучасне навчання: як діяти у сучасних умовах, сучасний зміст, професійна спрямованість навчання, моделювання майбутньої професійної діяльності, комп’ютеризація та технологізація навчання. За результатами опитування студентів, найбільш результативним є синдромальний підхід викладання (позитивно відповіли 67.7%), самостійне оволодіння загальноклінічними методами і технікою обстеження пацієнта (70.2% студентів) та розвиток клінічного мислення (55.2% студентів). Позитивну оцінку використанню інтерактивних технологій і методів на заняттях з інфектології дали 93.7% студентів, 2.6% – важко сприймають проблемні та ситуаційні задачі з причини недостатньої підготовленості з фундаментальних загальномедичних дисциплін. Для формування професійної компетентності використовується алгоритм дій студента при обстеженні хворого із відповідним патологічним синдромом (гастроентероколітичний, катаральний, жовтушник тощо), а також технології інтерактивного навчання: практичне заняття – “мозковий штурм”, навчання у співробітництві, ситуаційні задачі, моделювання ситуацій, метод проектів, кейс-метод, евристичний, метод “навчання в команді” та дослідницька робота студентів. Засоби діагностики якості підготовки з дисципліни (засоби об’єктивного контролю): диференційований залік, семестровий екзамен, комплексний кваліфікаційний іспит. Порівняння результатів іспиту з дисципліни “Інфектологія” у фельдшерів: складали та склали іспит: у 2017 р. – 39, у 2018 р. – 49, у 2019 р. – 45 студентів. Якісний показник іспиту: у 2017 р. – 75.11%, у 2018 р. – 78.20%, у 2019 р. – 59.80%. Детальний аналіз ситуації довів, що у 2019 р. тільки 31.10% студентів (абс. 14) не мали пропущених лекцій та 46.70% не мали пропусків з практичних занять в порівнянні з 2017 р. – 72.30% та 85.60% відповідно та з 2018 р. – 68.50% та 79.40%. Порівняння результатів диференційованого заліку у акушерок: складали та склали залік: у 2017 р. – 19, у 2018 р. – 17, у 2019 р. – 21 студент – склали 19. Якісний показник: у 2017 р. – 62.30%, у 2018 р. – 55.50%, у 2019 р. – 57.14%. Аналіз результатів державного іспиту показав, що всі студенти (100.00%) за обома кваліфікаціями, що складали, склали іспит.

Conclusion

Інтерактивні технології і методи сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення інфектології та умовам керованого викладачем і самокерованого навчального процесу. Кінцева оцінка якості навчальних досягнень студентів здійснюється під час ліцензійного іспиту та державного кваліфікаційного іспиту.

Keywords

Copyright

DOI and UDC

DOI: 10.26697/ijes.2019.2.48; УДК: 61.378.147:614.253.5

Information about the authors

Парафейнік Тамара Григорівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист, Харківська обласна рада, Комунальний заклад охорони здоров’я “Харківський обласний медичний коледж”, Харків, Україна.