How Long Should Biliary Decompression Last in Patients with Common Bile Duct Diseases with the Help of Antegrade Endobiliary Interventions? (in Ukrainian)
Author`s Contribution:
- Харківський національний медичний університет
- ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України”, Україна
Background and aim of study
Гіпербілірубінемія – невід’ємна ознака біліарної
гіпертензії. Причиною обструкції жовчовивідних
протоків стають як доброякісні, так і злоякісні
захворювання гепатикохоледоху. Метою роботи є
визначення оптимальної тривалості черезшкірного
черезпечінкового холангіодренування (ЧЧХД) в
залежності від тривалості механічної жовтяниці
(МЖ) та початкового рівня загального білірубіну
сироватки крові у пацієнтів із доброякісними та
злоякісними захворюваннями гепатикохоледоху,
ускладненими МЖ.
Research methods
груповано досвід використання ЧЧХД у 88
пацієнтів із доброякісними та злоякісними
захворюваннями гепатикохоледоху, ускладненими
МЖ за період 2011-2017 рр. на базі кафедри
хірургії № 1 Харківського національного
медичного університету у клініці ДУ “Інститут
загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева
НАМН України”. Причинами МЖ були наступні
захворювання: холедохолітіаз у 6 (6.8%), стриктури
гепатикохоледоху у 2 (2.3%) та холангіокарциноми
різної локалізації у 73 (82.9%) пацієнтів. Пацієнти
розподілені на три групи: першу (1) – склало 15
(17.1%) пацієнтів із доброякісними
захворюваннями гепатикохоледоху, другу (2) – 11
(12.5%) пацієнтів із резектабельними
холангіокарциномами та третю (3) – 62 (70.4%)
пацієнти із нерезектабельними
холангіокарциномами. Тривалість холестазу
визначали згідно з класифікацією Смирнова (1974).
Гостра МЖ спостерігалася у 38 (43.2%) пацієнтів,
гостро тривала і хронічна МЖ спостерігалася у 11
(12.5%) і 39 (44.3%) пацієнтів відповідно. Пацієнти
були розподілені по рівню загального білірубіну
сироватки крові: 43-150 мкмоль/л –14 (15.9%), 150-
250 мкмоль/л – 20 (22.7%), 250-400 мкмоль/л – 28
(31.8%) і більше 400 мкмоль/л – 26 (29.6%)
пацієнтів. З метою визначення оптимальних строків
біліарної декомпресії за допомогою ЧЧХД,
застосовано пуасонівський процес (poisson), а
точніше як квазіпуасоновський розподіл
(quasipoisson), який відображає процес зниження
загального білірубіну сироватки крові. Останній
відображає тривалість біліарної декомпресії, з
урахуванням змінної – рівень білірубіну після
дренування у часі, значення якої було
пролагорифмовано: (log(рівень загального
білірубіну/тривалість холангіодренування).
Results
На основі проведеного аналізу було розраховано
тривалість біліарної декомпресії, яка є
оптимальною для пацієнтів із доброякісними та
злоякісними захворюваннями гепатикохоледоху,
ускладненими МЖ за допомогою ЧЧХД, як
пуасонівський процес, а точніше як
квазіпуасоновський розподіл. Визначено, що
найшвидше процес зниження загального білірубіну
відбувається у пацієнтів 3 групи. Для таких
пацієнтів достатньо у середньому 7-8 діб для
зниження загального білірубіну до 50 мкмоль/л
(загальний білірубін знижується у середньому на
13-14% за добу). У пацієнтів 1 групи процес
відбувається дещо повільніше. Тривалість біліарної
декомпресії у цієї категорії пацієнтів у середньому
складає 10-12 діб (загальний білірубін знижується у
середньому на 10% за добу). Для пацієнтів 2 групи
на біліарну декомпресію потрібно не менше 12 діб
(у середньому кожну добу показник білірубіну буде
менше на 8%, ніж у попередню).
Conclusion
За допомогою пуасонівського процесу (poisson), а
точніше як квазіпуасоновського розподілу
(quasipoisson), який відображає процес зниження
загального білірубіну сироватки крові у часі,
вдалося визначити оптимальну тривалість біліарної
декомпресії за допомогою ЧЧХД в залежності від
тривалості МЖ та початкового рівня загального
білірубіну сироватки крові.
Keywords
Copyright
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.2.42; УДК: 616.36/.367-06-089:616.36-008.5
Information about the authors
Бойко Валерій Володимирович – доктор
медичних наук, професор, завідувач кафедри
хірургії № 1, Харківський національний медичний
університет; Директор ДУ “Інститут загальної та
невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН
України”; https://orcid.org/0000-0002-3455-9705
Авдосьєв Юрій Володимирович – доктор
медичних наук, професор, завідувач відділення
інтервенційної радіології ДУ “Інститут загальної та
невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН
України”; https://orcid.org/0000-0002-2677-4464.
Сочнєва Анастасія Львівна – аспірант,
Харківський національний медичний університет;
https://orcid.org/0000-0003-0106-5247.
Мазорчук Марія Сергіївна – кандидат технічних
наук, методист відділу досліджень та аналітики,
Український центр оцінювання якості освіти;
https://orcid.org/0000-0002-4416-8361.
Євтушенко Денис Олександрович – доктор
медичних наук, професор кафедри хірургії № 1,
Харківського національного медичного
університету; https://orcid.org/0000-0003-1941-7183.