Problematic Aspects of Education in a Creative Economy
Author`s Contribution:
- Одеський державний аграрний університет, Україна
Background and aim of study
Останнім часом серед науковців все частіше
лунають думки щодо нової парадигми розвитку,
якою є креативна економіка. В Україні вже починає
формуватися кластер креативних індустрій, які
походять з індивідуальної творчості та мають
потенціал до формування добробуту і створення
робочих місць через генерування та економічну
реалізацію об’єктів інтелектуальної власності,
проте в сучасній освіті, цим питанням приділяється
недостатня увага. Мета дослідження – виявити
проблемні аспекти вишів за потреб креативної
економіки.
Results
Види економічної діяльності у креативному секторі
умовно поділяються у такій класифікації:
- Бізнес творчий (креативні індустрії) –
визначається за характером витрат на робочу силу
(креативні одиниці): реклама, архітектура, дизайн,
програмне забезпечення, комп’ютер, електронні
ігри, фільми та телебачення, музика, видавництво,
мистецтво;
- Діяльність, пов’язана з авторськими правами
(галузі авторських прав) – визначається за
характером створених ресурсів і результатів
роботи: комерційне мистецтво, кіно і відео, музичні
твори, видавнича справа, фонографія, системи
програмного забезпечення та обробки даних;
- Культурна діяльність (культурні індустрії) –
визначено публічний характер функцій та джерел
фінансування: музеї та галереї, образотворче
мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво,
художнє виховання, радіо та телебачення,
кінематографія, бібліотеки;
- Діяльність, пов’язана з цифровою обробкою –
визначається поєднанням сучасних технологій та
креативні діяльності: кіно і відео, фотозйомка,
електронні ігри, фонографія, отримання, обробка,
зберігання інформації.
В Україні поки що не створено повноцінної
інфраструктури креативних індустрій, хоча активно
розвиваються різноманітні організаційні креативні
хаби: коворкінги, майстерні, інкубатори,
лабораторії і кластери, які дають змогу більшій
чисельності людей продуктивно реалізувати й
розвивати власні таланти та творчі здібності.
Проте цього недостатньо. На нашу думку, це
пов’язано з некоректною подачею освіти в Україні.
Можливо, в Україні вона й краща, аніж в деяких
країнах, але здебільшого це стосується
технологічних, промислових класів, а не для
креативних. Наразі, проблемою є несвобода думки,
рамкові обмеження, які формуються із початкових
закладів освіти за стереотипами та догмами,
відсутність системного підходу, особистих
стратегічних цілей. Сьогодні студент має доступ
практично до будь-якої інформації, тому викладачу
недостатньо просто бути носієм знань, сьогодні
перед ним стоять дещо інші завдання, наприклад,
як захопити своїх слухачів, утримувати їхню увагу
в умовах незмінного потоку інформації та
комунікацій. Необхідно весь час пов’язати матеріал
викладаємої дисципліни з потребами ринку.
Для успішної реалізації цих завдань викладачеві
просто необхідний креативний підхід. Крім того,
всі дослідження та прогнози свідчать про те, що
найуспішніші сфери економіки були і будуть
пов’язані з креативністю.
За даними Всесвітнього економічного форуму, до
2020 року креативність стане однією з трьох
найважливіших навичок, які роботодавці
цінуватимуть у своїх працівниках, поряд із
критичним мисленням та комплексним вирішенням
проблем. Згідно з дослідженням від Adobe, що
провели серед 1000 навчальних закладів, 96%
погоджуються з тим, що креативність – цінна
навичка для суспільства. А 78% стверджують, що
креативність є важливою у їхній кар’єрі, 71%
зазначає, що поряд з математикою чи фізикою, має
бути такий предмет як креативне мислення.
Відповідно до компетенцій, визначених експертами
у 2017 р. на Світовому економічному форумі в
Давосі, креативне мислення входить у ТОП-5
компетенцій найближчого десятиліття.
Conclusion
Свобода і вільний ринок дає унікальну можливість
перетворювати свої власні ідеї на товар чи послуги.
І в цьому полягає суть креативної економіки.
Розвиток креативної економіки полягає у здатності
провести певну лінію, яка поєднає технології,
інженерію, науку, освіту, культуру, ідентичність,
спадщину, суспільні проблеми. Відтак підтримка
креативного підприємництва повинна включати всі
аспекти, включаючи освіту та інновації, тому що
без них не буде нових талантів і нових форм
творчості. На даному етапі, так само важливо брати
участь у міжнародному співробітництві з метою
взаємного навчання, обміну інформацією та
досвідом. Розробляючи місцеві програми
соціально-економічного розвитку, відводити перше
місце під культурно-освітні заходи, навіть, якщо це
буде означати конкуренцію з іншими пріоритетами.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.31; УДК: 37.091.2+330.113-026.15
Information about the authors
Стоянова-Коваль Світлана Савіна – доктор
економічних наук, доцент, професор кафедри
обліку і оподаткування, Одеський державний
аграрний університет, Одеса, Україна.