The Role and Place of Scientific Methods in Teaching Ukrainian as a Foreign Language
Author`s Contribution:
- ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”, Україна
Background and aim of study
Відомо, що кожна наука переживає кілька
стадій у своїй еволюції, проте в будь-якому
випадку вона неодмінно повинна перейти від етапу
простого споглядання до етапу абстрактного
осмислення, оскільки це об’єктивна і всеосяжна
формула процесу свідомості. Повною мірою це
відноситься і до порівняно молодої дисципліни, що
активно розвивається, – методики викладання
української мови як іноземної (УМІ).
Research methods
У своєму науковому дослідженні послуговуємось
описовим методом, синтезу та узагальнення знань.
Аналізуючи основні етапи розвитку методики
викладання УМІ, можна побачити, що центральним
питанням науково-теоретичного і науковопрактичного арсеналу завжди було і залишається
питання про методи навчання. По суті, історія
розвитку методики є історією створення методів
навчання, котрі або мирно співіснують, або
знаходяться в непримиренній суперечності один з
одним.
З точки зору сучасної методики, під методом
навчання розуміють тактичну модель навчання, яка
реалізує цілі, завдання і зміст навчального процесу,
а також визначає шляхи та способи їх досягнення
відповідно до етапу й умов навчання.
До числа центральних ідей, які формують той чи
інший метод навчання, відносять п’ять
концептуальних положень. 1. Метод як основна
методична категорія регламентує загальне уявлення
про тактику і стратегію навчання. В його основі
лежить головна домінуюча ідея рішення провідного
методичного завдання. 2. В якості теоретичної бази,
яка формує методи навчання, використовуються
певні лінгвістичні, психологічні та методичні
концепції, аналіз яких дозволяє віднести метод до
тієї або іншої парадигми. 3. В основі методу лежить
науково обґрунтована система принципів навчання,
які є відображенням певних лінгвістичних,
психологічних і методичних концепцій. З позицій
таких принципів встановлюються: відбір мовного і
лінгвістичного матеріалу; прийоми його
презентацій; способи закріплення; послідовність
подачі і дозування матеріалу на уроках. 4. Метод
регламентує мету навчання і формує базу для її
досягнення. Неадекватність обраного методу мети
навчання робить його недостатньо ефективним і
ускладнює оволодіння мовою в заданих
навчальною програмою параметрах. 5. Вибір
оптимального методу визначається цілями,
завданнями, умовами і етапом навчання.
У методиці викладання української мови як
іноземної існує кілька десятків методів, які
формують загальну тактичну модель навчання і
отримали різну ступінь поширення, глибину
теоретичного обґрунтування. Найбільш
поширеними з них є такі: граматико-перекладний,
когнітивний, аудіолінгвальний, структуральний,
аудіовізуальний, трансформаційний,
свідомопрактичний, комунікативний.
Зазначені методи кардинально відрізняються один
від одного за змістом, послідовністю їх
застосування, видами одиниць навчання і вправ,
кінцевими і проміжними цілями і т. д. Однак назви
методів, на наш погляд, не завжди точно
відображають їх суть. Так, наприклад, якщо
свідомопорівняльний метод навчання
протиставляється граматико-перекладному,
когнітивному і трансформаційному методам, то це
зовсім не означає, що опора на свідомість і
врахування труднощів іноземної мови,
прогнозованих на основі зіставлення двох мов,
заперечується в інших методах. Не тільки в
граматико-перекладному, когнітивному і
трансформаційному методах навчання, але навіть і
в прямому методі завжди визнавалася роль
осмисленого оволодіння і опори на рідну мову
учнів.
Results
Теоретичне та практичне значення роботи полягає
в тому, що її результати можуть бути використані
при написанні відповідних розділів у нових
виданнях історії української та зарубіжної
педагогіки, читанні спецсемінарів із методики УМІ.
Conclusion
Опису, аналізу і порівнянню методів навчання в
науковій літературі присвячено чимало робіт.
Незважаючи на це, багато питань про роль і місце
методів навчання не отримали достатнього
вивчення. Чи будуть розвиватися методи і далі? Чи
доцільно в перспективі розробити
найоптимальніший універсальний метод? За якими
параметрами слід оцінювати методи навчання? Чи
варто розробляти комбіновані методи навчання? Чи
необхідно дотримуватися одного методу в ході
всього процесу навчання? Очевидно, що вирішення
цих питань дозволить до певної міри прослідкувати
тенденції в розвитку сучасної методичної думки,
дослідити і описати якісно новий підхід в навчанні
іноземних мов, використовуючи все те цінне, що
було накопичено в теорії і практиці застосування
різних методів.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.19; УДK: 378.147.016:811.161.2-057.87-054.6
Information about the authors
Каізер Ірина Юріївна – викладач кафедри
суспільних наук та українознавства, Вищий
державний навчальний заклад України
“Буковинський державний медичний університет”;
аспірант, Чернівецький національний університет
імені Ю. Федьковича, Чернівці, Україна.