Features of Teachers Training to Realization of “New Ukrainian School” Conception

Background and aim of study

Зростання об’єктивних вимог до якісних характеристик діяльності сучасного вчителя актуалізує проблему їх професійної підготовки. Особливого значення набуває формування професійної компетентності педагогів, їх здатності жити та працювати у постійно змінних умовах. Серед нагальних завдань, представлених у Концепції «Нової української школи» (2016 р.) та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.), виокремлюються такі: уміння здобувати та переробляти інформацію, отриману із різних джерел; здатність до її застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення дитини через формування предметних і ключових компетентностей; розвиток логічного та критичного мислення, інноваційність та ін. У зв’язку з висловленим, метою статті ми визначили особливості професійної підготовки педагогів до роботи у Новій українській школі.

Results

Формуючи професійну компетентність майбутніх педагогів, необхідно акцентувати увагу на стимулюванні професійного самовиховання, розвитку його ініціативи, формуванні особистісного стилю освітньої діяльності з урахуванням індивідуальності студента та рівня його підготовки. Для ефективної організації фахової підготовки у сучасному вищому закладі освіти необхідно передбачати, як студент буде поводити себе у професійній діяльності. Аналіз публікацій у періодичних виданнях та освітньої практики дозволяє нам стверджувати, що професійна підготовка майбутніх учителів здійснюється на принципах фундаменталізації та гуманізації; науково-освітнього партнерства з іншими науково-дослідними й освітніми установами, у тому числі – зарубіжних країн; оптимального поєднання у закладах вищої освіти науково, освітнього, проектного та управлінського процесів. Використання подібних програм забезпечують: індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання; здійснення самоконтролю та самокорекції; дозволяють більше уваги приділяти нестандартним підходам до розв’язання педагогічних проблем. Ми погоджуємося із В. Максимовою, яка визначає “професійну зрілість педагога” як готовність до творчої діяльності, що базується на професійній компетентності, педагогічній майстерності та гуманістичній спрямованості осіб, стійку мотивацію до самовдосконалення педагогічної майстерності. Крім того, новою якістю освіти є підготовленість педагогів до продовження навчання, самостійного життя, що є нагальною потребою сучасності. Головна ознака самостійної роботи студента полягає в тому, що в його діяльності поєднується функція переведення інформації в знання, вміння, компетенції. Оновлення нормативно-правової бази та навчальнометодичного забезпечення Нової української школи вимагає поєднання у процесі професійної підготовки педагогів у закладах вищої освіти сучасних наукових досліджень та достатньої практичної підготовки. Цьому сприяє створення в освітньому процесі ситуацій, які моделюють майбутню діяльність, готують студентів до взаємодії з учнями. Саме тому у процесі професійної підготовки фахівців початкової ланки освіти часто використовуються ігрові та інтерактивні технології, тренінги, моделювання, семінари-практикуми, майстер-класи, круглі столи, що сприяє формуванню креативного й критичного мислення, ініціативи, розвитку здібностей та компетенцій. Особливого значення в умовах сьогодення мають також поради експерта з освіти Г. Драйдена: 1) створення вчителем позитивного стану (зручні меблі, вітання, освітні осередки тощо); 2) максимальне використання здобувачами освіти різних органів чуття, темпу, ритму, інтонації, музичного супроводу, кольорового забарвлення, інсценування, виконання ігрових та цікавих завдань; 3) розвиток творчого та критичного мислення, що дозволяє “перетворювати” нову інформацію; 4) зв’язок із життям та набутим досвідом.

Conclusion

На основі викладеного можна зробити такий висновок, що дотримання вимог Концепції “Нова українська школа”, Закону України “Про освіту”, інших нормативних документів сприяє оновленню професійної підготовки педагогів у закладах вищої освіти нашої держави.

DOI and UDC

DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.11; УДК: 37.091.12:005.963

Information about the authors

Авраменко Квітослава Богданівна – кандидат педагогічних наук, доцент; доцент кафедри початкової освіти, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, Україна.