Methodology of Teaching Phthisiology at Bogomolets National Medical University (in Ukrainian)

Author`s Contribution:

Пікас О. Б. 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
Background and aim of study
У методиці викладання фтизіатрії в сучасних умовах важливим аспектом є принцип системності та наступності, що поєднує знання із попередніх дисциплін та поповнюється новим матеріалом, налагоджуючи тісні міждисциплінарні зв’язки. Застосування інноваційних технологій у вивченні дисципліни “фтизіатрія” перетворює традиційне заняття в інтерактивне, дозволяє покращити якість навчання та професійних вмінь у майбутніх лікарів. У сучасних умовах змінюються підходи до викладання дисциплін у вищих навчальних закладах України. Сьогодні удосконалюється також вища медична освіта: впроваджуються в навчальний процес нові інформаційні і педагогічні технології та нові методики навчання, де важливим аспектом є розвиток інноваційних процесів. Одна із базових дисциплін вищої медичної освіти є “фтизіатрія”, яка забезпечує теоретичну та практичну підготовку майбутнього лікаряфтизіатра, формує його науковий світогляд та погляд на таку небезпечну хворобу як туберкульоз. Мета навчання на кафедрі фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця – підвищення якості професійної підготовки студента та його мотивації до навчання в напрямі медицини.
Research methods
Важливим аспектом методики викладання дисципліни “фтизіатрія” в сучасних умовах є реалізація принципу системності та наступності, що поєднує знання із попередніх дисциплін та підкріплюється новим вивченим матеріалом, що налагоджується тісними міждисциплінарними зв’язками. Свої знання студенти використовують при методі опитування та об’єктивного обстеження хворого, при проведенні аналізу медичних карт стаціонарних та амбулаторних хворих. Під час проведення практичних занять на кафедрі фтизіатрії та пульмонологій застосовується метод проблемного навчання та конкурентних груп, інтерактивних технології та активні методи викладання, які передбачають участь кожного студента у навчальному процесі. Широко використовуються наочні засоби навчання (таблиці, графічні структури, мультимедійні презентації та проблемні лекції, відеофільми), алгоритми діагностики і лікування туберкульозу та методи індивідуальної роботи.
Results
Для ведення практичних занять на кафедрі фтизіатрії та пульмонології НМУ є типова навчальна програма, на підставі якої створено навчально-методичні посібники та методичні рекомендації для студентів. При вивченні дисципліни “фтизіатрія” студенти опановують знання про причини виникнення, механізми розвитку та наслідки лікування туберкульозу, що дає можливість застосовувати цю інформацію в подальшій лікарській практиці. Застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі фтизіатрії висуває певні вимоги до структури занять та його елементів (мотивація, обгрунтування теми та очікуваних навчальних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивні вправи та презентація результатів їх виконання). Викладачеві необхідно методично і грамотно підходити до організації навчального процесу на занятті. Практичні заняття по фтизіатрії проводяться за методом конкурентних груп. Важливе значення при цьому має також володіння інформацією з попередніх дисциплін (особливо суміжних), що дозволяє інтегрувати знання із різних предметів, залучити всіх учасників у процес обговорення певної проблеми та розвинути вміння вести професійну дискусію. Для оцінки набутих знань із попередніх дисциплін проводиться тестовий контроль вихідного рівня, під час якого отримується інформація про загальну підготовку студента як лікаря. На кафедрі фтизіатрії та пульмонології НМУ імені О. О. Богомольця студенти повинні оволодіти в повному обсязі практичними навичками та професійним вмінням по кожній темі, використовуючи метод опитування та об’єктивного обстеження хворого, аналізуючи медичні карти стаціонарних та амбулаторних хворих із метою вирішення конкретного завдання, визначення наявності та відповідності патологічних змін певним симптомам і синдромам. Курація хворих проходить обов’язково під наглядом викладача та сприяє розвитку клінічного мислення у студентів, вмінню постановки діагнозу та призначення адекватного лікування. Викладач готує студента до спілкування із пацієнтом, звертає увагу студентів на основні правила поведінки лікаря, етичні норми, взаємовідносини лікаря і пацієнта. Студенти повинні навчитися володіти мовою професії у різних ситуаціях спілкування, звертати увагу на особливості характеру хворих, їх контингент та індивідуальність кожного. Між студентом і хворим повинні будуватись взаємовідносини за принципом довіри і доброзичливості. Співчуття і бажання допомогти хворому штовхає майбутнього лікаря до пошуку інформації та знань щодо хвороби пацієнта, його обстеження та лікування. Робота студента із хворими на туберкульоз дозволяє закріпити знання теоретичного рівня та засвоїти практичні навички. На практичному занятті використовуються різноманітні схеми і малюнки, алгоритми діагностики та лікування туберкульозу, клінічні ситуаційні задачі. Викладачі забезпечують студентів рентгенограмами, даними лабораторних досліджень, навчальними відео- та аудіоматеріалами, що підвищує рівень засвоєння інформації. Oцiнка рівня знань на практичному занятті прoвoдиться за допомогою тестoвих завдань (поточного і підсумкового контролю) у поєднаннi з опитуванням (усним чи письмовим), розбором клінічних ситуаційних задач, рентгенограм та лабораторних досліджень. Клінічні ситуаційні задачі розвивають у студентів вміння аналізувати симптоматику хвороби, навчають виявити основний клінічний синдром, ставити попередній діагноз, складати план обстеження та лікування, що підвищує якість підготовки майбутніх спеціалістів. При аналізі ситуаційних задач викладач може об’єктивно оцінити теоретичний рівень знань кожного студента про туберкульоз і подібні захворювання та здатність студента до клінічного мислення. При вирішенні ситуаційних завдань формується у майбутнього лікаря також здатність до логічного мислення та індивідуального підходу. Метoди oпитувaння, якi застосовуються у нaвчaльному прoцесі студентів на кафедрі фтизіатрії та пульмонології, дoвели їх дoцiльнiсть, оскільки визнaчають рівень знaнь студентa. Заслуговує на особливу увагу метод проблемного навчання, адже він допомагає розвивати клінічне мислення студентів, викликає у них більший інтерес до обговорюванних проблем, тобто створюється мотивація (усвідомлена) до вивчення дисципліни “фтизіатрія”. Важливим завданням викладача кафедри фтизіатрії та пульмонології є надання майбутньому спеціалісту (лікарю) навиків читання наукової літератури, вміння швидко “орієнтуватися” в її структурі та в зручній формі для студента “фіксувати” все необхідне для вивчення дисципліни.
Conclusion
Практичні заняття з дисципліни “фтизіатрія” дозволяють можливість визначити рівень та володіння інформацією з попередніх дисциплін (суміжних), що дозволяє інтегрувати знання із різних предметів, залучити всіх учасників у процес обговорення певної проблеми та розвинути вміння вести професійну дискусію. Застосування інноваційних технологій у фтизіатрії перетворює традиційне заняття в інтерактивне, дозволяє збільшити обсяг послуг щодо освіти та створює умови для її безперервної роботи. Використання сучасних технологій в учбовому процесі на кафедрі фтизіатрії та пульмонології дозволяє покращити якість навчання та сприяє систематизації отриманих знань і професійних умінь у майбутніх лікарів.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.4.49; УДК: 616-002.5:378.147:378.661(477-25)
Information about the authors
Пікас Ольга Богданівна – доктор медичних наук, професор, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна.