Integration of Social Component into Entrepreneurship Activity from a Sustainable Development Standpoint (in Ukrainian)
Author`s Contribution:
- Одеський національний політехнічний університет, Україна
Background and aim of study:
Перша половина 2019 року в Україні була насичена
політичними змінами, економічними і
законодавчими. Не дивлячись на всю важливість
подій, що відбуваються, їх наслідки ще не
позначилися на діяльності країни. Проте в другій
половині 2019 року слід очікувати можливі
поліпшення економічного і підприємницького
клімату. Новий президент анонсував підготовку
реформаторських законів, що мають сприяти
розвитку малого і середнього бізнесу. Якщо ці
реформи запрацюють – це дасть підприємництву
можливість розвиватися.
Широке коло обговорення проблем соціального
характеру як в бізнесі так і в економіці формує ціль
дослідження, якою є виявлення певного набору
інструментарію для інтеграції соціальної
компоненти до бізнесу, адже необхідно задіяти
політичні, економічні та соціальні важелі.
Наприклад, співпраця з різними структурами, які і
так працюють у цьому напрямку (благодійні фонди,
громадські організації та ін.), можуть стати вже
частиною рішення зазначених проблем.
Ще одним сприяючим фактором інтеграції
соціальної складової до бізнесу є сталий
економічний розвиток країни. Сталий розвиток – це
загальна концепція, яка відповідає за необхідність
встановлення балансу між задовільненими
соціальними потребами людства і захистом
інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх
потребу в безпечному і здоровому довкіллі та
соціально захищеному суспільстві.
Results:
В якості певного результату за допомогою
кооперації державних та недержавних структур в
країні були досягнуті різні соціальні показники та
завдання, які повністю відповідають цілям сталого
розвитку. До таких завдань входять: розбудова та
модернізація транспортної інфраструктури,
забезпечення енергетичної самодостатності області,
якісний розвиток туристично-рекреаційної
інфраструктури, розвиток високопродуктивного
аграрного виробництва, розбудова сучасної
індустрії, забезпечення умов для здорового та
культурного розвитку населення, забезпечення
комфортних умов проживання, створення
безпечного життєвого простору, підвищення
ефективності розвитку територій.
Що стосується поняття “соціальне
підприємництво”, то в Україні будь-який бізнес має
на увазі отримання прибутку, а підприємство може
бути тільки соціально спрямованим, і при цьому
відноситись до будь-якої сфери бізнесу. Малий та
середній бізнес відіграє важливу роль у соціальноекономічному розвитку країни та є одним із
головних факторів формування й розвитку
конкурентоспроможності національної економіки,
підтримки внутрішнього ринку. Великою мірою
роль підприємництва полягає у вирішенні питання
зайнятості, що проявляється, насамперед, у
здатності малого та середнього бізнесу створювати
нові робочі місця. В той час, коли йде процес
скорочення робочих місць на великих
підприємствах у зв’язку з їх модернізацією,
створення малих підприємств дає можливість і
зберігати наявний трудовий потенціал, і
створювати нові робочі місця. Враховуючи таку
роль підприємництва, держава намагається
здійснювати всебічну їх підтримку. Реалізація
державної політики розвитку малого
підприємництва відбувається шляхом
впровадження Міських та районних програм
підтримки малого підприємництва.
Conclusion:
Загальний висновок, який вказує на як економічну,
так і на соціальну привабливість країни для
інвестування та започаткування чи масштабування
підприємництва. Минулий рік, на відміну від
позаминулого, показав більшу тенденцію до
покращення багатьох соціально-економічних
показників, хоча де-які все ж таки мають тенденції
до зниження. Країна розвивається за курсом
сталого розвитку, а ця стратегія сприяє
подальшому розвитку підприємництва.
Однак залишаються невирішені такі проблеми,
вирішення яких є необхідним для раціональної
організації бізнесу: альтернативне інвестування;
кредитування; брак кваліфікованого персоналу;
отримання достовірної та оперативної інформації.
DOI and UDC:
DOI: 10.26697/ijes.2019.4.33; УДК: 330.131.7
Information about the authors:
Філіппов Володимир Юрійович – кандидат
економічних наук, доцент кафедри менеджменту,
Одеський національний політехнічний університет,
Одеса, Україна.