Mediaperceptive Communication as a Factor for the Professionalism of a Future Professional (in Ukrainian)

Author`s Contribution:

т Костюченко О. В 1 E
A — Study design;
B — Data collection;
C — Statistical analysis;
D — Data interpretation;
E — Manuscript preparation;
F — Literature search;
G — Funds collection;
  • Київський національний університет культури і мистецтв, Україна
Background and aim of study
В умовах суспільних змін і трансформацій зростає значущість ефективності професійної діяльності, якісної реалізації потенціалу фахівця. Одним із факторів становлення професіоналізму майбутнього фахівця є інформування про події та явища навколишнього світу, зокрема професійного, в результаті чого вибудовується суб’єктивне уявлення про особливості майбутньої професії. Активна перцептивна діяльність реалізується у комплексному багаторівневому рішенні проблем, сприяє проявам критичного мислення, когнітивної гнучкості, креативності, адаптаційній пластичності для збереження рівноваги при взаємодії з динамічним соціокультурним середовищем. Соціально-психологічні явища виникають як відображення (пізнання, переживання та засвоєння) різних форм спілкування, зокрема й медіаперцептивної комунікації. Феномен повсюдної візуалізації зовнішнього світу, медіапростору, інтернету тощо вимагає від майбутнього фахівця свідомого, адекватного ставлення до цього медіакультурного явища. Особливостями сприйняття зовнішніх об’єктів, що “нав’язані ззовні”, є: свідомий вибір або уникнення об’єктів, тобто свобода вибору і відповідальність за їх споживання; опосередковане спілкування, “зворотній зв’язок” з автором чи авторами, ознайомлення з їх відкритими чи прихованими ідеями, репрезентованою реальністю, а не об’єктивно “віддзеркаленою”.
Results
Важливим у становленні професіоналізму майбутнього фахівця є формування та розвиток його повноцінного ставлення до професійного простору, насиченого різномодальними образами, штучними формами, а також до можливості зануритися у штучні візуальні, аудіальні, нюхові, смакові, дотикові світи. Важливою у цьому контексті є думка В. Моляко (2009) про те, що сприймання безпосередньої реальності є основним каналом контакту суб’єкта зі світом, фундаментом його поточного орієнтування – оцінювання й прогнозування перебування свого “Я” в навколишньому контексті, яка підтверджує важливість таких характеристик сприймання, як адекватність та точність, що впливає на характер взаємодії людини з довкіллям. Теоретико-методологічною базою дослідження є питання вибірковості сприймання інформації (В. Аршавський, Л. Веккер, Н. Гольдштейн, М. Дворяшина, Н. Кудрявцева, О. Лурія й інші) в умовах медіакомунікації (О. Баришполець, О. Вознесенська, О. Голубєва, Г. Мироненко, Л. Найдьонова, Н. Обухова, Н. Череповська та інші), що є властивістю творчого сприймання (В. Моляко, І. Біла, Н. Ваганова, Ю. Гулько, О. Костюченко, Н. Медведєва, Т. Третяк та інші), спрямованого на розв’язання певних завдань професійної діяльності, забезпечуючи орієнтування в конкретній ситуації. У сучасних умовах медіаперцептивної комунікації, яка з появою нових мультимедіа і новітніх технологій наразі стала досить поширеною, від фахівця вимагається свідоме орієнтування в інформаційних потоках, ефективне “фільтрування” медіапродукції за змістовою спрямованістю відповідно до внутрішньої потреби особистості для недопущення «поглинання» людини; конструктивно критично сприймати-осмислювати відібрану медіапродукцію за її зовнішніми візуальними та змістовими складовими.
Conclusion
Вже на рівні сприймання відбувається активна перетворююча діяльність, ініціація перцептивної діяльності, що відображає здатність майбутнього фахівця до ініціативної поведінки, коли він не просто пасивно віддається потоку вражень в окремому акті пізнання професійної дійсності, а й активно спрямовує відчуття на максимальну точність її бачення, виявляючи власну здатність до розвитку, вдосконалення та розширення власних уявлень про обрану професію, що не лише визначає, а й зумовлює зміст, побудову і протікання діяльності в цілому.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.4.24; УДК: 159.9:378.147:005:37.015.3
Information about the authors
Костюченко Олена Вікторівна – доктор психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна.