Willingness of Pre-School Education Institutions to Work with Children with Disabilities (in Ukrainian)
Author`s Contribution:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Background and aim of study
Вступ:
Проблема навчання та розвиток дітей з
інвалідністю є досить розповсюдженою та
актуальною темою у нашому суспільстві. Кількість
навчальних закладів, де сміло набирають таких
дітей, збільшується з кожним роком. В першу
чергу, це спричинено і запровадженим законом про
інклюзію, де всі діти з інвалідністю мають право
навчатися у звичайних школах. Проте, слід
зазначити, що не всі навчальні заклади мають
належну підготовку щодо роботи з дітьми такої
вразливої групи, не лише через відсутність
спеціального обладнання, для тих хто його
потребує, але й через брак досвіду та недостатньої
кваліфікації спеціалістів. Здебільшого лише у
спеціалізованих (реабілітаційних) закладах наявні
відповідні фахівці, але їх кількість все одно
недостатня для роботи з кожною окремою
дитиною. Дієвим та ефективним у роботі з дітьми з
інвалідністю може слугувати їх ранній розвиток,
що можуть забезпечити дошкільні форми освіти.
Тому визначення готовності дошкільних форм
освіти до роботи з дітьми з інвалідністю є
нагальним завданням сьогодення у розв’язанні
інклюзивних питань.
Results
Дошкільна освіта є дуже важливим етапом
розвитку дітей з інвалідністю, адже вона дає їм базу
та поштовх до майбутніх досягнень, навчання та
життя. Така освіта ще з ранніх років сприяє
соціалізації дитини, її соціальній реабілітації та
інтеграції в суспільство, навчає комунікативним
вмінням, допомагає здобути початковий рівень
знань про світ та науку. Важливим, при цьому, є її
“включення” як в освітній процес, так і загалом в
суспільні зміни.
Більшість закладів дошкільної освіти направлені на
виховання, розвиток у дітей навичок комунікації,
формує способи пізнання, розуміння самого себе та
навколишнього світу, засвоєння дітьми способів
розвитку та набуття нових знань, навичок та
соціальних зв’язків, котрі згодом, в початковій
школі, будуть укріплюватися та ставати більш
стійкими до впливу ззовні.
Слід зазначити, що навчання дітей з інвалідністю –
безперервний процес, у якому мають брати участь
не тільки фахівці дошкільних закладів, але й
батьки, котрі проводять з дітьми достатньо часу і
повинні підтримувати в них бажання до навчання
та постійно його стимулювати.
Забезпечити ефективність діяльності дошкільних
закладів освіти можуть кваліфіковані спеціалісти,
що мають досвід у такій галузі. Для розв’язання
проблем, пов’язаних з недостатньою кількістю
фахівців, які компетентні у навчанні дітей з
особливими потребами, необхідно провести ряд
заходів спрямованих на покращення ситуації та
надання дітям з інвалідністю дійсно якісної освіти
та підтримки.
Найважливішими рекомендаціями щодо усунення,
а для початку полегшення, такої серйозної
проблеми, як неготовність дошкільних закладів
освіти до роботи з дітьми, які мають інвалідність,
можна забезпечити шляхом кількох напрямків
роботи: перше – розгорнуте та поглиблене
інформування вчителів дошкільних закладів про
особливості дітей з інвалідністю, шляхи взаємодії з
ними, проведення інформативних та пізнавальних
семінарів та тренінгів профільної направленості;
друге – відвідування курсів на обов’язковій основі,
спрямованих на необхідні методи по роботі з
такими дітьми; третє – соціально-орієнтовані
програми, які працюють не лише в межах
дошкільного закладу, але і за його межами;
четверте – запровадження “літніх шкіл” для
вчителів дошкільних закладів освіти, спрямованих
на підвищення кваліфікації, обміну досвідом та
семінари психологічного характеру й обмін знань із
фахівцями соціальної роботи, використовуючи
інтерактивні методи навчання, або ж здійснювати
навчання з початкового рівня, для нових та
недосвідчених спеціалістів. На таких таборах
фахівці зможуть розробляти індивідуальну
програму розвитку та навчання дітей з
інвалідністю, враховуючи їх психологічні
особливості та специфіку нозології дитини, її
соціальну ситуацію та направленість класу.
Conclusion
Виконання вищезазначених рекомендацій може
слугувати підвищенню готовності дошкільних
закладів освіти здійснювати компетентну
навчальну діяльність дітей з інвалідністю, котрі
будуть якісно надавати їм не тільки знання,
навички та розвивати таланти, але й підтримувати
та давати поштовх на подальший розвиток та
досягнення успіхів у майбутньому.
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2019.4.17; УДК: 373.24:376.2
Information about the authors
Полівко Лариса Юріївна – кандидат
психологічних наук, асистент кафедри соціальної
роботи, Київський національний університет імені
Тараса Шевченка, Київ, Україна.