Use of the Internet in the Formation of the Creative Personality of a Specialist in the Medical Industry (in Ukrainian)

Background and aim of study

Життя сучасного суспільства тісно пов’язане з комп’ютерними технологіями та мережею Інтернет. Ступінь важливості цих категорій у житті як окремих індивідуумів, так і суспільства в цілому є об’єктом активних досліджень соціологів. Можливості мережі Інтернет займають значне місце в процесах спілкування, культурного та інтелектуального розвитку, а також у процесах навчання та професійного становлення фахівця. Метою роботи є дослідження значення та перспектив використання мережі Інтернет у формуванні особистісних та професійних якостей фахівця у медичній сфері. На думку німецького філософа Бехманна, Інтернет – це не просто технологія, в сучасному суспільстві він є серцевиною, що утворює матеріальний базис життя, системи соціального взаємозв’язку, праці та комунікації. Відсоток користування комп’ютером та всесвітньою павутиною коливається в різних вікових категоріях, і серед молоді сягає 90% і більше. Тому виникають ідеї використання Інтернет-середовища у різних галузях. Наприклад, у 2001 році в США була представлена стратегія створення національної медичної інформаційної інфраструктури (“National Health Information Infrastructure” – NHII). Метою її є використання інформаційно-комунікаційних технологій в побудові системи взаємодії всередині широкого кола учасників системи охорони здоров’я для покращення здоров’я нації. Подібні програми запроваджуються і в інших країнах: Великобританії (“NHS Connecting for health”), країнах Європи “Ehealth”). Використання такого роду програм та інфраструктур є перспективним методом налагодження комунікації між учасниками лікувального процесу та між членами системи охорони здоров’я, адже зв’язок через соціальні мережі та різноманітні онлайн-сервіси активно витісняє спілкування віч-на-віч чи за допомогою телефону.

Research methods

Results

Іншою важливою функцією Інтернету є його роль як джерела інформації. Існує велика кількість бібліотек, наукових платформ, інформаційних сайтів, сайтів періодичних видань, які можуть надати необхідну інформацію для різних груп людей – студентів, практикуючих лікарів, пацієнтів. Однак постає питання про якість та достовірність інформації, представленої в Інтернетресурсах. Використання недостовірної інформації лікарем у його практичній діяльності, а також пацієнтом у випадках самолікування створює значну небезпеку для здоров’я останнього. Альтернативним шляхом вирішення цієї проблеми є широке залучення медичних фахівців до створення якісного контенту в мережі Інтернет, контролю за поширенням інформації на медичні теми, реагування на неправдиві твердження конструктивною критикою. Це створить достатню кількість джерел з перевіреною та достовірною інформацією, якою зможуть користуватися як пересічні громадяни, так і молоді фахівці. Прикладами фахівців, які активно популяризують медичні знання в соціальних мережах? є лікар акушер-гінеколог Шупенюк, яка веде Facebookсторінку на тему жіночого здоров’я, а також є ведучою проекту “Я соромлюсь свого тіла”; акушер-гінеколог Лелюх – засновниця “Жіночого клубу з Наталією Лелюх”, веде однойменний YouTube-канал, лікар-педіатр Комаровський, який має Facebook-сторінку та Instagram-профіль, на яких висвітлено проблеми дитячого здоров’я. Активна позиція медичних фахівців в інформаційному просторі, застосування творчого підходу та стратегій SMM (social media marketing) є запорукою донесення до великої кількості осіб достовірної, науково обґрунтованої інформації з питань охорони здоров’я.

Conclusion

Враховуючи реалії сучасного суспільства і місце комп’ютерних та інформаційних технологій у житті людей, слід залучати їх у процесі навчання та формування творчої особистості фахівця будь-якої галузі, зокрема медицини. Володіння навичками користування ПК та Інтернет-джерелами, знання основ інтернет-маркетингу, розвиток творчого підходу до спілкування та роботи з пацієнтами розширюють поле професійної діяльності та є важливими для сучасного працівника охорони здоров’я.

Keywords

Copyright

DOI and UDC

DOI: 10.26697/ijes.2019.2.43; УДК: 61:004.738.52

Information about the authors

Десятнюк Лілія Борисівна – викладач кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна. Черниш Катерина Андріївна – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна.