Quality of Life in the Remote Postoperative Period of Patients with Spleen Trauma

Background and aim of study

За даними літератури, у 25% постраждалих з травмами живота відбувається розрив селезінки. Видалення селезінки загрожує розвитком грізних наслідків, деякі з них можуть призвести до загибелі хворого. У пацієнтів після спленектомії відмічається розвиток підвищеної втоми, емоційна лабільність та зниження інтелектуальних можливостей. Для запобігання небажаних результатів хірургічного лікування виконують аутолієнтрансплантацію. Мета дослідження: дослідити зміни у віддаленому післяопераційному періоді реологічних властивостей крові та коагуляційної ланки системи гемостазу пацієнтів після хірургічного лікування травми селезінки.

Research methods

Дослідження базується на ретроспективному аналізі 40 хворих, прооперованих в ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, які знаходились на лікуванні за період 2014-2018 рр. Вік обстежених коливався від 20 до 50 років (середній вік склав 43.5 ± 3.0 року). Чоловіків було 25, жінок – 15. З них 25 пацієнтам виконано спленектомія, 15 – органозберігаючі операції (ОЗО). При цьому 20 хворим спленектомія доповнювалась аутолієнтрансплантацією, шляхом пересадки шматочків селезінки розміром 2.0 см3 в тканину великого сальника. Слід відзначити, що з моменту хірургічного лікування пацієнта з травмою селезінки минуло не менше року. Групу порівняння склали 20 здорових осіб того ж віку. Визначали індекс деформації еритроцитів (ІДЕ) та індекс агрегації еритроцитів (ІАЕ). Аналіз показників коагуляційної ланки системи гемостазу: час згортання цільної крові, час рекальцифікації плазми, тромбіновий час. Отримані в дослідженнях дані піддавалися статистичній обробці з використанням пакета прикладних програм.

Results

Зміни в показниках крові, які характеризують агрегацію тромбоцитів в групі хворих із збереженою селезінкою, не відбуваються. У хворих з травматичними ушкодженнями селезінки в віддаленому післяопераційному періоді після аутолієнтрансплантації показники, що характеризують здатність до агрегації, статистично достовірно не відрізнялися від даних практично здорових людей групи з ОЗО. Незадовільні результати відзначені в групі хворих з видаленою селезінкою, відзначається збільшення максимальної швидкості агрегації тромбоцитів, максимальної швидкості утворення тромбоцитарних агрегатів, що характеризує їх підвищену агрегаційну активність. При дослідженні агрегації тромбоцитів, максимального ступеню їх агрегації, часу досягнення максимального ступеня агрегації, максимальної швидкості агрегації тромбоцитів, часу досягнення максимальної швидкості утворення тромбоцитарних агрегатів, встановлено, що показники у здорових людей і у пацієнтів після органозберігаючих операцій на селезінці були ідентичні. Щодо хворих з спленектомією доповненою аутолієнтрансплантацією, в цій групі пацієнтів відзначається статистично достовірне збільшення лише деяких досліджуваних показників, а саме: максимальна ступінь агрегації, час досягнення максимальної швидкості агрегації, час досягнення максимальної швидкості утворення тромбоцитарних агрегатів. Слід відзначити, що виявлено відсутність змін в таких показниках: максимальна швидкість агрегації, максимальний розмір утворюючих тромбоцитарних агрегатів.

Conclusion

Спленектомія призводить до підвищення в’язкості крові, агрегаційної активності тромбоцитів, активації коагуляційної ланки гемостазу у віддаленому періоді, але подібних порушень можна уникнути за допомогою аутолієнтрансплантації. Спленектомія виконана з приводу травми селезінки, повинна закінчуватися аутолієнтрансплантацією, так як цей метод дозволяє запобігти розвитку змін в системі гемостазу.

DOI and UDC

DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.42; УДК: 616. 411-001-089

Information about the authors

Лихман Віктор Миколайович – доктор медичних наук, завідувач відділенням хірургічних інфекцій, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків, Україна. Шевченко Олександр Миколайович – кандидат медичних наук, асистент кафедри хірургії № 1, Харківський національний медичний університет, Харків, Україна. Поліков Георгій Олегович – Харківський національний медичний університет, Харків, Україна.