The Relationships Beetween the Indicators of the Demands of the Learning Environment and of the Burnout of Students

Background and aim of study

Це дослідження присвячене вивченню взаємозв’язків між вимогами освітнього середовища, вигорянням та особистісними ресурсами студентів. В останні роки набули поширення дослідження проблеми вигоряння серед студентів. Вигоряння розглядається як відчуття емоційної втоми, некомпетентності та цинізму по відношенню до навчального процесу. Дослідники пов’язують вигоряння з академічним стресом, який виникає у відповідь на навчальні умови, що оточують студентів: навчальне навантаження, ясність вимог, наявність вибору, адекватна складність завдань та ін. Важливим фактором, що відіграє роль “буфера” між вимогами навчального середовища та вигорянням є особистісні ресурси. Мета дослідження – вивчити взаємозв’язки між показниками вимог освітнього середовища, вигоряння та особистісними ресурсами студентів.

Research methods

Вибірку склали 120 студентів факультету психології ХНУ імені В. Н. Каразіна. Показники вимог освітнього середовища вимірювалися “Опитувальником ресурсів та вимог навчального середовища” (α Кронбаха 0.648). Показники вигоряння – “Шкалою вигоряння для студентів” (α Кронбаха 0.711). Для вимірювання особистісних ресурсів використовувалися: “Шкала загальної само ефективності” (α Кронбаха 0.805); “Тест диспозиціонального оптимізму” (α Кронбаха 0.701); “Скорочена версія опитувальника життєстійкості” (α Кронбаха 0.832). Статистичний аналіз проводився у пакеті STATISTICA 7.0. Використовувався кореляційний аналіз за Пірсоном.

Results

Результати статистичної обробки даних свідчать про те, що коефіцієнти кореляцій мають статистично значущі показники між шкалою навчального навантаження та усіма субшкалами з вигоряння: емоційне вигоряння (r=0,41; p<0.05), цинізм (r=0.19; p<0.05), некомпетентність (r=0.31; p<0.05), загальний показник вигоряння (r=0.37; p<0.05). Теж стосується шкали “Ясність вимог”: емоційне вигоряння (r=-0.2; p<0.05), цинізм (r=- 0.28; p<0.05), некомпетентність (r=-0.32; p<0.05), загальний показник вигоряння (r=-0.32; p<0.05). Шкала, що відповідає за наявність вибору, має статистично значущі кореляційні зв’язки зі субшкалами емоційного вигоряння (r= -0.21; p<0.05) та загальним показником вигоряння (r=-0.22; p<0.05). Негативний статистично значущий зв’язок було виявлено між шкалою адекватності вимог та субшкалою емоційного вигоряння (r=-0.38; p<0.05). Шкала, що відображує показник “Допомога викладачів”, в результаті виявила негативні статистично значущі кореляції з субшкалами емоційного вигоряння (r=- 0.18; p<0.05), некомпетентності (r=-0.32; p<0.05) та загального показника вигоряння (r=-0.25; p<0.05). Зі шкалою “Допомога однокурсників” статистично значущих зав’язків виявлено не було. Виявлено взаємозв’язок між показниками особистісних ресурсів (диспозиційний оптимізм, життєстійкість та самоефективність) та субшкалами вигоряння. Загальний показник самоефективності має статистично значущі кореляції з усіма субшкалами вигоряння: емоційне вигоряння (r=-0.18; p<0.05), цинізм (r=-0.19; p<0.05), некомпетентність (r=-0.32; p<0.05), загальний показник вигоряння (r=-0.25; p<0.05). Значущі кореляційні зв’язки з усіма субшкалами вигоряння було отримано й із загальним показником життєстійкості: емоційне вигоряння (r=-0.28; p<0.05), цинізм (r=-0.26; p<0.05), некомпетентність (r=-0.32; p<0.05), загальний показник вигоряння (r=-0.33; p<0.05). Загальний показник диспозиційного оптимізму не має статистично значущих кореляційних зв’язків, проте було отримано значущу кореляцію між шкалою оптимізму та субшкалою некомпетентності (r=-0.23; p<0.05), а також між шкалою песимізму та усіма субшкалами вигоряння: емоційне вигоряння (r=-0.21; p<0.05), цинізм (r=-0.28; p<0.05), некомпетентність (r=-0.39; p<0.05), загальний показник вигоряння (r=-0.36; p<0.05).

Conclusion

Виявлено зв’язок між вимогами освітнього середовища та показниками вигоряння. Високі загальні показники вигоряння пов’язуються з високим навчальним навантаженням, недостатньою ясністю та адекватністю вимог, відсутністю вибору та допомоги викладачів і навпаки. Суттєвий вплив на вигоряння мають показники навчального навантаження та ясності вимог, оскільки вони взаємопов’язані з усіма складовими вигоряння. Результати дослідження дозволяють припустити, що цілеспрямований розвиток особистісних ресурсів дозволить зменшити ризик прояву усіх складових вигоряння: емоційної виснаженості, цинізму та відчуття некомпетентності як студента.

DOI and UDC

DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.29; УДК: 613.86+159.9.072

Information about the authors

Гречененко Анна Вячеславівна – магістр, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна