Game-Based Training Session as a Means of Development of an Inner Scenario
Author`s Contribution:
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна
Background and aim of study
Розвинутий інтелект – важлива умова
успішного навчання в сучасній системі освіти.
Один із найважливіших аспектів розвинутого
інтелекту – внутрішній план дій (ВПД), тобто
здатність діяти “в розумі”, без практичних дій і без
зорової опори на допоміжні стимули-засоби. На
відміну від змістовної сторони мислення (які саме
операції і прийоми використовуються, наскільки
вони відбивають сутність матеріалу), ВПД
пов’язаний з його формальним аспектом:
незалежно від змісту самих розумових операцій
(їхнього складу, якості, глибини), наскільки взагалі
людина здатна їх здійснювати подумки: виконувати
в заданій послідовності, координувати один з
одним, утримувати результати попередньої
операції при виконанні наступної й т. п. При цьому,
якщо змістовна сторона мислення хоча б до деякої
міри формується в ході шкільного навчання (дітей
вчать знаходити спільне і відмінне, класифікувати,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та ін.),
то у відношенні ВПД не здійснюється ніякої
системи заходів, спрямованих на його становлення
й удосконалювання. Як результат – він
розвивається лише стихійно, а отже, і в дуже
обмеженому обсязі.
Тренінг як спосіб розвивальної та корекційної
роботи має широкі можливості для вдосконалення
пізнавальної діяльності учнів. З досвіду роботи
особливо ефективними для сучасних школярів є
ігрові форми роботи. У рамках розробленого нами
ігрового тренінгу пізнавальних процесів школярів
розвитку ВПД приділяється важливе місце
(розроблено і випробувано чимало інтелектуальних
ігор і вправ). Наведені вправи спрямовані на
формування не стільки окремих розумових дій чи
їхніх ланцюжків, скільки складних їхніх систем. Ці
вправи не вимагають ніяких спеціальних приладів і
пристосувань, для них досить мати тільки папір,
ручку й олівець. Вправи розраховані на учнів 7-11
класів і студентів. Завдання виконуються по черзі;
поки один гравець його виконує, проговорюючи
вголос, інші стежать за його відповідями й у
випадку помилок подають ведучому сигнал.
Results
Рахунок у двох напрямках.
Називається два числа в межах 100, наприклад, 1 і
25 (чи: 30 і 72; 26 і 69). Необхідно паралельно
виконувати подумки два процеси: а) до меншого
числа увесь час додавати по 1: 1, 2, 3, 4..., б) від
більшого числа весь час віднімати по 1: 25, 24, 23,
22... Результати варто називати упереміж: спершу з
додаванням, потім з відніманням, чітко фіксуючи
кожен крок у здійсненні обох процесів. Так,
повинні називатися числа: 1: 25–2–24–3–23–4–22...
(в інших прикладах: 30–72–31–71–32–70...; 26–69–
27–68–28–67...).
Рахунок у двох напрямках через одне чи два числа.
Як у попередньому, тільки додавати чи віднімати
не 1, a 2 чи 3, причому в одному напрямку відлік
може вестися через одне число, в іншому – через
два. Наприклад: рахувати уперед від 18 – через два
числа і назад від 49 – через три числа. Правильна
відповідь: 18–9–20–46–22–43–24–40...
Рахунок у двох напрямках через 5–7 чисел. Як у
попередньому, тільки різниця між двома числами
одного напрямку повинна дорівнювати 6, 7 чи 8.
Наприклад: рахувати уперед від 4 з додатком 7 і
назад від 61 із відніманням 8. Правильна відповідь:
4–61–11–53–18–45–25–37...
Рахунок у двох напрямках із забороненими
числами. Як у попередньому, тільки вводяться
особливі числа, що підпадають під обговорену
умову, треба взагалі не називати вголос,
пропускати, негайно переходячи до наступного.
Так, правильні відповіді за умови “а”: 1–25–
мовчання –24–3– мовчання –4–22...; 4–61–
мовчання 5–53–18..., а за умови “б”: 1– мовчання–
2–24–3...; 4–61–11–53–18–мовчання – і т. д. Бажано
намагатися робити паузи усе більш короткими.
Відстеження ознак двох змінних. Нехай є дві
змінні: А і Б. Змінна А набуває послідовно
значення: 1, 2 і 3, тобто змінюється так: 1, 2, 3, 1, 2,
3, 1, 2, 3...; змінна Б – два значення: 3 і 4, тобто
змінюється так: 3, 4, 3, 4, 3, 4... Потрібно
паралельно відслідковувати зміни обох змінних,
називаючи вголос номери ознак, яких вони
набувають на кожному кроці; спершу називати
ознаку змінної А, потім – Б. Правильна відповідь:
1, 3–2, 4–3, 3–1, 4–2, 3–3, 4–1, 3... У різних
варіантах вправи задається різне число ознак, яких
набуває кожна змінна (2, 3, 4, 5, 6... 9), а також
різна нумерація ознак (від 1 до 3; від 3 до 5; від 7 до
9).
Відстеження ознак трьох незв’язаних змінних.
Подібно до попереднього, тільки замість двох
змінних задаються три: А, Б і В, і нумерація їхніх
ознак дається в різних інтервалах числової осі.
Наприклад, змінна А набуває значення 1, 2, 3, 4, 5;
Б – 1, 2, 13, 14; В – 27, 28; “вага” ознаки міняється
циклічно. Правильна відповідь: 1, 12, 27 – 2, 11, 28
– 3, 14, 27 – 4, 12, 28 – 5, 13, 27 – 1, 14, 28...
Conclusion
Внутрішній план дій можна формувати
засобами ігрового тренінгу пізнавальних процесів
DOI and UDC
DOI: 10.26697/ijes.2018.3-4.25; УДК: 37.015.3 (075.8)
Information about the authors
Заїка Євген Валентинович – кандидат
психологічних наук, доцент, доцент кафедри
загальної психології, Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна.
Зуєв Ігор Олександрович – кандидат
психологічних наук, доцент кафедри загальної
психології, Харківський національний університет
імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна.